Meskalito San

Я пам’ятаю мить чудову:
Переді мною ти єси,
Як зореліт, що мчить додому,
Як джин космічної краси.
О, блиск твого екзоскелету!
Чудовий гребінь тім’яний!
І ребер зовнішніх брудний
Блиск, що подібний амулету
Чаклунському. Спокусник-змій
Твоїм хвостом би міг пишатись:
Зразок чарівності та штину,
Коли від дупи вирушав він,
Потік сегментів із хітину
Гармонію вів до пуття.
Я вив од щастя, як дитина,
І навіть плакав, як дитя.
А череп? Ківер гренадера —
Тьху перед черепом твоїм,
Де плавний вигин цвяходера —
Потилиця. Сам херувім
Віддав би всі свої шість крил
За твій усміхнений оскал —
Кохання кожен зуб шукав,
Томився, мучився, іскрив,
Співав хвалебний небу вірш
І голки — голки! — був гостріш.
Дитя сузір’їв-костомах,
Чарівніший з усіх потреб,
Ти Дон-Кіхот з гравюр Доре
В підручнику \xabЖиття комах\xbb...

Г. Л. Олді